Українські повісті Миколи Гоголя

План

1. М.Гоголь – український письменник, що писав російською мовою. Його походження, формування творчої особистості. Проблема Гоголя в українському літературознавстві

– так званої національної зради;

– душевної кризи письменника, зумовленої “національним відступництвом”;

– боротьба за Гоголя як українського російськомовного письменника.

2. Романтичний характер, яскравий національний колорит збірки “Вечера на хуторе близ Диканьки” (ідеалізований образ України; джерела повістей, їх народно-поетична основа, національні характери українців; поетика, своєрідність стилю і мови, відображення гумору українського фольклору).

3. Характер оповіді (нарації) та тип оповідача (наратора) у творах Гоголя, його вплив на розвиток української прози. О.Пушкін, М.Максимович, В.Бєлінський, П.Куліш, М.Драгоманов, М.Петров, І.Франко про особливості “малоросійської прози” М.Гоголя.

4. Збірки “Миргород”, “Арабески” Гоголя: проблематика, образи і засоби їх творення. “Вій” – “український шедевр Гоголя-митця” (Ю.Луцький).

5. Змалювання героїчної історії України та її національних характерів у повісті “Тарас Бульба”. Композиція повісті, вальтерскоттівська традиція, національний колорит, суперечка про жанрову природу твору.

6. Проза М.Гоголя як фактор формування нової української літератури.

Завдання:

1. Виписати та вивчити значення літературознавчих термінів: поетика, жанр, оповідь, наратор, образ, національний характер, традиція, літературний процес.

2. Зіставити оцінки творчості Гоголя, дані І.Франком, С.Єфремовим, Є.Маланюком, Ю.Барабашем та самого Гоголя про свою творчу особистість і її приналежність до російської та української культур (Лист до Олександри Смирнової 1844 року).

3. Опрацювати самостійні роботи № 9.

Література:

1. Барабаш Ю. “Коли забуду тебе, Єрусалиме”. Бінарна опозиція “батьківщина – чужина” в Гоголя і Шевченка // Сучасність. – 1998. – №1.

2. Барабаш Ю. Самотність Гоголя // Сучасність. – 1995. – №10.

3. Грабович Г. Гоголь і міф України // Сучасність. – 1994. – №9-10.

4. Гундорова Т. “Вечори на хуторі біля Диканьки”: диявольський контракт і культурна ініціація // Гоголь М. Тарас Бульба. – К., 1998. – С.5-16.

5. Лімборський І. Традиції української літератури рококо в творчості українця М.Гоголя // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №1.

6. Луцький Ю. Микола Гоголь // Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. Переклад з німецької. – К., 1998.



7. Маланюк Є. Гоголь – Гоголь // Слово і час. – 1991. – №8.

8. Стромецький О. Гоголь. Дослідження стилю, філософії, методів та розвитку персонажів. – К., 1994.

9. Яременко В. Гоголівський період української літератури. Післямова // Гоголь М. Тарас Бульба. – К., 1998. – С.177-187.

Практичне заняття № 9

Поезія і проза Євгена Гребінки

План

1. Домінування романтичного стилю в поезії Є.Гребінки. Уведення в українську літературу романтичних жанрів (романс, пісня, поетична медитація). Аналіз поезій (“Недуг”, “Скала”, Два”, “Лавровый листок”, “Черные очи”, “Човен”, “Українська мелодія”, “Надпись к рисунку К.С.А Г-гой”, “В альбом жене” тощо).

2. Історична тематика у поетичних творах Є.Гребінки. Поетизовані народні перекази про минуле України (“Гетьман Свирговский”, “Украинский бард”, “Богдан”).

3. Вияв індивідуальної творчої манери Є.Гребінки (тематика, система образів) у повісті “Кулик”.

4. Історична тематика в російських прозових творах: “Чайковский”, “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.

5. Показ життя “маленької людини” в повісті та “Приключения синей ассигнации”.

Завдання:

Опрацювати самостійну роботу № 6.

Практичне заняття № 10

Пісенна творчість поетів-романтиків

План

1. Освоєння пісенного жанру, звертання до народно-поетичних образів, поетизація почуттів і переживань ліричного героя – характерні риси представників романтично-пісенної лірики:

– С.Писаревського (“Моя доля”, “За немань іду”, “Пісня”),

– О.Шпигоцького (“Малоросійська балада”, “Малороссийский романс”),

– О.Афанасьєва-Чужбинського (“Пісня”, “Думка”, “Весна”, “Осінь”, “Роздум’я”, “Місяць”, “Метіль” ),

– О.Корсуна (“Рожа і дівчина”).

2. Значення творчості поетів для розбудови інтимної лірики в українській літературі.



Література

1. Бондар М. Афанасьєв-Чужбинський Олександр / Шевченківська енциклопедія: Робочий зошит А. – К., 2004.

2. Камінчук О. Поетика української романтичної лірики: Проблеми просторової організації поетичного тексту. – К., 1998.

Практичне заняття № 11.

Нова література на Західній Україні. Творчість “Руської трійці”

План

1. Основні ідеали альманаху “Русалка Дністровая” та естетична концепція гуртка “Руська трійця”.

2. Провідні мотиви поетичної спадщини М.Шашкевича (“О Наливайку”, “Хмельницького обступленіє Львова”, “Другові”, “Руська мати нас родила”, “Побратимові”, “Веснівка”, “Підлиссє” тощо).

3. Трактування проблеми вождя і народу в баладі І.Вагилевича “Мадей” та нещасливого кохання в романтичній баладі-казці “Жулин і Калина”.

4. Притчево-алегоричні вірші Я.Головацького (“Весна”, “Два віночки”); розкриття патріотичних почуттів ліричного героя у поезії “Туга за родиною”.

Завдання:

1. Опрацювати самостійну роботу № 10, 11, 12.

2. Виписати визначення літературознавчих термінів: альманах, цикл, наслідування.

Запитання для дискусії

– У творчості “Руської трійці” (найвиразніше у М.Шашкевича) втілено три типи ліричного героя. Які саме?

– І.Вагилевич, працюючи в жанрі класичної балади з демонологічним сюжетом, мав літературних попередників на Наддніпрянській Україні. Вкажіть їх і які джерела мала їхня романтична творчість?

Література

1. Гоян Я. Побачити обличчя поета: 170 років тому побачила світ “Руська трійця” – перша українська книжка на західноукраїнських землях // Слово просвіти. – 2007. – №45.

2. Єременко О. Модифікації балади в доробку М.Шашкевича // Дивослово. – 2000. – №1.

3. Кузьменко А. Життя і творчість Маркіяна Шашкевича. – К., 2003.

4. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш і “Руська трійця”: До проблеми ідеологічних шукань серед української інтелігенції ХІХ століття. – Львів, 1994.

5. Петраш О. Подвижники української ідеї. – Тернопіль, 1996.

6. Петраш О. “Руська трійця”: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький та їхні літературні послідовники. – К., 1986.

7. “Русалка Дністровая”: Документи, матеріали. – К., 1989.

8. Рябчик М. Маркіян Шашкевич – заспівувач національно-культурного відродження західної України // Народна творчість та етнографія. – 2005. – №38/40.

9. Самойленко І. “Руська трійця”. – Харків, 1999.

10. Ткачук М. Лірика Маркіяна Шашкевича. – Тернопіль, 1999.

Практичне заняття № 12.


0873238757951361.html
0873271591113784.html
    PR.RU™